Фотозвіт з поїздки-екскурсії, яку ми провели влітку 2015 р. в одній із найстародавніших садиб Харківської області – покинутій садибі Шидловських у селищі Старий Мерчик Богодухівського району.
Грот у лісі:
Церква Усіх Святих була збудована на місці старої церкви в комплексі з садибою наприкінці 1770-х рр. Сама садиба тоді була ще дерев’яною. За однією з версій автор проєкту церкви – В. І. Ярославський. Дзвіниця була добудована вже у XIX столітті. У ході радянського запустіння, а потім – чергової реконструкції у 1990-х церква знову видозмінилася
Сама садиба у стилі класицизм була побудована орієнтовно у 1780х-1790х рр. Автора її проєкту документально не підтверджено досі, хоча існує версія, що її спроєктував Петро Ярославський. З 1920-х до 1997 р. в садибі розміщувалися навчальні заклади, останній з яких, Ветеринарний технікум, виїхав з неї в 1997 р., з того часу садиба стояла занедбаною. На жаль, садиба згоріла навесні 2018 року.
На початку 2000-х років. було зроблено спробу законсервувати садибу – частину вікон було закладено.
Підвал садиби:
Деякі деталі ліпнини в інтер’єрі у 2015 р. ще були цілими. Пожежа 2018 р. знищила їх разом із дахом та перекриттями.
Бальний зал був розділений перекриттями за радянських часів на 2 поверхи. Це – другий поверх.
Витончена ліпнина-розетка, в центрі якої кріпився плафон освітлення.
Навколо садиби збереглися деякі службові споруди. У флігелях, що стояли окремо від основного будинку, раніше розміщувалися кухні, в них жила прислуга, дворецький і гості, в окремих спорудах розміщувалися стайні, сараї.
Надгробок із могили Григорія Шидловського, при якому і було збудовано садибу.
Сама могила не збереглася, вона була пограбована за радянських років.
Великий дуб заввишки близько 25 метрів у колись чудовому ландшафтному парку, від якого залишилася одна назва – він остаточно заріс.
Відео інтер’єрів садиби:
Історичні фото 1914 р. садиби з книги Лукомського «Старовинні садиби харківської губернії». У 1872 р. садибу викупив інженер Євген Духовський.
Фото та відео – Іван Пономаренко, Мирослава Луданова, 2015 р.