Ох, цей Жаткін!

Мало, мабуть, знайдеться харківців, які хоч раз не чули б прізвище цієї для Харкова воістину легендарної особистості! Але для тих, хто все ж таки не знає про таке або раптом призабув, нагадаємо коротко…

У далекому 1909 купець 1-ї гільдії В. В. Жаткін за 183,000 рублів придбав в А.М. Львова будівлю Малого театру та прилеглу до нього землю, на якій розбито сад «Баварія».

Сам Малий театр було збудовано у 1902 р. за проєктом Ю. С. Цауне на Харківській набережній. Після реконструкції через кілька років зал міг вміщувати до 1000 глядачів. Пан Жаткін до моменту покупки Малого театру був власником саду «Тіволі» та «Буфф», що на Благовіщенській вулиці та так званого Заміського Версалю, що на Білгородському шосе.

Новий власник активно розпочав перебудову як самого театру, який незабаром почали називати “Вілла Жаткіна”, так і околиць. Наприклад, для зручності при театрі практичний Жаткін спорудив приватну електростанцію.

Також спеціально для театру було пробито цілу вулицю та прокладено одноколійну трамвайну лінію. А сама “Вілла Жаткіна” розважала публіку цілодобово: вранці – вистави, вдень у саду – атракціони, увечері та до самого ранку – вистави, бали, фарси тощо.

Загалом, для Харківців на той час ця вілла була справжнім комбінатом розваг. Адже багато відомих музикантів і співаків виступали саме там.

Дуже швидко вілла Жаткіна стала відома не лише як музичний заклад, а і як місце, де показують “кіно для чоловіків” (тобто, висловлюючись сучасною мовою, порно) та популярний бордель.

З цього приводу дуже цікаво висловлювання 1912 року члена Харківської Міської Думи Миколи фон Дітмара:

Ніде кафешантани не відрізнялися таким відвертим цинізмом, розбещеністю, як у Харкові. Всі ці Жаткіни, Тіволі є відкритими розбещувачами нашого юнацтва — їх давно треба знищити.

Сам же Жаткін мав у нашому місті не менш скандальну репутацію та популярність, ніж його заклади.

Але в 1915 році “Вілла Жаткіна” була продана з публічних торгів за претензіями кредиторів та куплена В.І. Пащенка. Змінивши ряд власників і назв, будівля вілли проіснувала до 40-х років минулого століття і була знищена під час бомбардування.

Завдяки численним фотографіям нам чудово відомо, як виглядала будівля.
Зображення ж скандально відомого власника мало хто бачив. Однак завдяки карикатурі розміщеної на сторінці 5 у першому номері харківського гумористичного журналу “Жало” за 1907 рік ми з вами все ж таки можемо, так би мовити, “подивитися в очі” тому самому легендарному Жаткіну.

Так само цікавим є і текст під зображенням.

Невтомний та ненаситний “директор” В.В. Жаткін, який загреб у свої лапи всі розважальні заклади міста Харкова. Колишньому утримувачу “Тіволі”, завдяки своїм керівникам з числа “визволителів”, усюди бачаться тепер лише виконавчі листи. Сидить він під парканом і гірко, гірко плаче.

Тож, як ми бачимо, у Жаткіна неприємності із законом були ще й у 1907 році.

Але на цьому наша історія про Жаткіна не закінчується, а лише починається. Тож далі буде…