Далекого 29 січня 1879 року у нашому з вами улюбленому місті народився той, кому долею було уготовано стати в майбутньому одним із найяскравіших представників українського модерну.
Євген Андрійович Агафонов походив із купецької сім’ї. Після закінчення Харківського реального училища та занять у художника Д. Безперчого, у 1899 році він вступає до Петербурзької академії мистецтв.
Під час навчання в академії його вчителями були П.О. Ковалевський та Ф.А. Рубо.
У 1907 році отримав звання художника.
У 1905–1907 ілюструє харківські сатиричні журнали «Штик», «Меч», «Злий дух» та ін. У березні 1906 разом з групою молоді (В. Д. та Д. Д. Бурлюки, А. Н. Грот) Агафонов бере участь у найбільшій (сьомій за рахунком) виставці «Гуртка місцевих художників Харкова» (1900-1908). З 1908 р. активно виставлявся у «Товаристві харківських художників», на виставці «Ланка» у Києві (1908), у Ростові-на-Дону та Курську.
У 1909 р. Євген Андрійович засновує в Харкові на базі студії «Блакитна лілія», що складалася з художників-авангардистів, експериментальний театр «Блакитне око», для якого оформляє низку постановок, у тому числі «Незнайомку» А. Блока, пізніше показану в Петербурзі.
У 1910 році за дипломну роботу «Ломовики» на обласній Південноросійській виставці в Катеринославі нагороджений золотою медаллю.
1911 року, вийшовши з «Товариства харківських художників», Агафонов організовує в нашому місті авангардистське об’єднання «Кільце», яке проіснувало до 1914 року.
Потім, як і багато інших харківців на той час, бере участь у Першій світовій війні. Після повернення 1918 року до Харкова невгамовний Агафонов продовжує брати активну участь у мистецькому житті нашого міста.
На початку 1920-х емігрує до США.
Там він займається станковим живописом, графікою та торговельною рекламою. Виставляється у Товаристві незалежних художників (1929) та галереї Френч (1931) у Нью-Йорку в публічній бібліотеці Гринвіча (1939), Дербі, шт. Коннектикут (1943). Проводить персональні виставки у галереї Каз-Дельбо у Нью-Йорку (1931).
Творчість Євгена Андрійовича є дуже багатогранною та різноплановою, як і він сам. Це портрети, пейзажі, графічні твори та постаті в умовній декоративній манері зі щедрим використанням українських народних мотивів.
Відомий художник Володимир Олексійович Мілашевський у своїй книзі “Вчора, позавчора… Спогади художника.” опише враження від панно на сходах Харківського Нового театру, створеного Євгеном Агафоновим, так:
Потойбічні дівчата у гілках небачених дерев — щось сіро-лілове, примарно-смарагдове, ледве відчутне й ледве вловиме — аж ніяк не як у Перова, де все можна схопити пальцями та забруднити об ваксу чобота. Тут усе мрія! Чи то Борисов-Мусатов, чи то Врубель, чи то англійські прерафаеліти. Ай та Агафонов!
Помер Євген Андрійович Агафонов 12 червня 1955 року в місті Ансонія, штат Коннектикут (США).
Час не помилував те, що залишилося від нього в Харкові. Ті його роботи, що були у Харківському художньому музеї, втрачені під час Другої світової війни. Збереглися лише окремі малюнки та театральні ескізи.
Саме ім’я всесвітньо відомого харківця, який став одним із найяскравіших представників українського модерну, досі в рідному місті залишається, на жаль, мало кому знайоме.