Отже, що знаємо про чисельність населення нашого міста середини-кінця 19 століття? Якщо покопатися в документах того часу, то можемо знайти цікаві факти:

1. 1866 року населення нашого улюбленого міста становило 60,798 осіб. Коли літом прибували робітники, населення зростало на 20 000;
2. У 1873 році без сезонного народу (робочі + торговці та відвідувачі ярмарків) населення становило вже 82,133. Проте, докладні відомості були лише про 66,569.

Таким чином, саме цифра 66569 є найбільш об’єктивною.

3. З цих 66,569:

а) 39,603 – походять із Харківської губернії
б) Інші 26,966 – з інших губерній. А саме:

1) Курська губернія – 7641
2) Орловська губернія – 1956
3) Полтавська – 1653
4) Калузька – 1281
5) Московська – 1190
6) Катеринославська – 1187
7) Воронезька – 754
8) Київська – 734
9) Тульська – 512
10) Чернігівська – 491
11) Могилівська – 431

4. Іноземців у місті проживало 1396 осіб, хоча в документі 1873 фігурує цифра 1864
5. Євреїв – 2397
6. У документі 1873 знаходимо цікаве число за чисельністю неправославних віросповідань по губернії. Але, з урахуванням того, що Харків займав центральне місце, то більша частина їх мешкала все ж таки у нас у місті:

• Римо-католики – 1558
• Вірмено-григоріане – 41
• Протестанти – 1205

Плюсуємо до них чисельність іноземних громадян та євреїв. Щоб зрештою отримати дуже цікавий результат – близько 10% мешканців, для 66 тисяч населення міста Харкова.

Джерела:
Харківський календар 1873 та 1875 років