Про Миколу Олександровича ми вже написали чимало. Здавалося б, що може ще нового та невідомого приховувати у собі біографія великого, але ганебно забутого на батьківщині харківця?

Однак кропітка робота над документами, що стала вже звичною, порадувала новим відкриттям.

У №41 журналу “Вогник” за 1910 рік була розміщена невелика замітка з фото, що містить низку дуже цікавих фактів.

Художник М. О. Сергєєв пише у своїй майстерні картину “Річка невелика”.

Картина – власність офіцерських зборів Першого Залізничного полку. Ліворуч на мольберті – щит з оригіналами відкритих листів, виданих “Червоним Хрестом”. Фотографував тоді для журналу “Вогник” син художника, підпоручик 1-го Залізничного полку Є. М. Сергєєв.

Крім унікального фото з великим харківцем за роботою були розміщені зображення відкритих листів (листівок), створені Миколою Олександровичем. Оригінали цих 6 листівок, між іншим, мабуть, через свою ексклюзивність, були придбані відразу ж редакцією журналу.

Перші художні листівки (тоді їх називали відкритими листами) з’явилися у Російській Імперії 1898 року.

Відмінною особливістю таких листівок було те, що ними не друкувалися репродукції картин.

Художник, який брався за роботу, створював окремі повноцінні та самостійні твори.

Тому багато талановитих і відомих живописців того часу стали творцями цілого ряду серій художніх відкритих листів.

Матеріал же, розміщений журналом “Вогник”, на цей час є поки що ЄДИНОЮ згадкою того факту, що наш великий земляк Микола Олександрович Сергєєв крім картин був ще й творцем найкрасивіших художніх листівок.

Листівок, кількість серій яких, судячи зі знайденого матеріалу, було більше однієї.

Ну а про те, хто з Харківців створював ще відкриті листи – ви дізнаєтесь найближчими днями. Так що далі буде…

P.S.
Для тих хто не бачив альбом із картинами Миколи Сергєєва – настійно рекомендуємо подивитися.