І до цього дня для харківців одним із найулюбленіших архітекторів є Олександр Маркович Гінзбург.

Любов жителів нашого міста до нього настільки велика, що часто вони надають йому авторство інших, не менш прекрасних, особняків. Але сьогодні йтиметься не про це.

Безумовно, багатьом із нас довелося бачити твори Олександра Марковича. А ось як щодо того, щоб прочитати його? У кам’яній архітектурі видно талант архітектора. Однак вона не дає цілісного уявлення про саму особу творця. З цієї причини великий успіх є знайти в періодичному виданні, наприклад, лист. Написаний рукою того, кого ти й так “знаєш”. Тому сьогодні пропонуємо вам не подивитися, а саме прочитати Гінзбурга. У квітневому номері провідного архітектурного журналу “Зодчий” за 1912 рік знаходимо цікавий відкритий лист із не менш цікавою історією.

“Лист до редакції.”

Милостивий пане, пане редакторе.

Не відмовте помістити у “Зодчому” цей лист. У 1910 р. один московський домовласник замовив проєкт фасаду для п’ятиповерхового будинку. У 1911 р. цей будинок був закінчений, причому домовласник, який відкинув у 1910 р. зроблений мною проєкт, не сплативши за нього, використав за допомогою іншого техніка мій фасад у наступному році. Московське Архітектурне товариство, до якого я звернувся для встановлення факту плагіату, і якому приношу глибоку вдячність за його працю, на засіданні 23 лютого підтвердило справедливість моєї претензії. Звертаюся до шановних колег, читачів „Зодчого” за порадою: як мені відновити свої права та змусити заповзятливого домовласника сплатити за чужу працю?
Заявляю, що, якби вдалося отримати наступний гонорар, то я його пожертвую на будь-яку пов’язану з будівництвом громадську справу, тому що хотів би тільки встановити прецедент у більш обережному поводженні з чужою власністю, і тільки з цього погляду вважаю за право вдатися до допомоги товаришів за фахом.

З найглибшою пошаною
О. М. Гінзбург.
Харків, 27 березня 1912 р.

Ось така історія про те, як москвич харківського архітектора обдурив. Чим же вона закінчилася, нам, на жаль, поки що невідомо. Так що продовження обов’язково буде.