Більшість мешканців Харкова знають Івана Костянтиновича Айвазовського (Ованеса Айвазяна) як прекрасного мариніста – художника, який малював виключно море. Однак багато хто буде здивований, виявивши, яку роль відіграло в його житті наше з вами улюблене місто і які теми воно додало до його картин.

У 1850-х роках у знаменитого вже на той момент Айвазовського у творчості зненацька з’являються теми природи України. Це й українські степи, і чумаки – то в дорозі, то на привалі. Ці «малоросійські» краєвиди вражають своєю дивовижною красою. Правду кажуть, що талановита людина талановита у всьому. Великий майстер створив багато таких картин. У 1854—1855 рр., у період Кримської війни, художник зі всією своєю родиною проживав у Харкові. Але наскільки повно вивчено харківський період Айвазовського? І яке його місце у творчості художника?

У численних сучасних дослідженнях та альбомах, присвячених майстру, є величезна прогалина, пов’язана з Харковом. Однак вивчення та аналіз першоджерел дарують нам дивовижне відкриття.

У 1889 році друкарня А. С. Суворіна випускає чудовий двотомник Ф. І. Булгакова «Наші художники. Живописці, скульптори, мозаїсти, гравери та медальєри. На академічних виставках останнього 25-річчя».

Починається ця книга з біографії Айвазовського. На третій сторінці я знаходжу наступне:

До цього часу належить і перший йог твір з мотивами малоросійської природи, в 1855 р. він написав у Харкові «Переїзд чумаків по ізюмському степу».

У 1893 ж завдяки друкарні Стасюлевича з’являється перший том видатного російського мистецтвознавця Миколи Петровича Собко «Словник російських художників з найдавніших часів до наших днів». На 302 сторінці цього унікального видання нас чекає нова знахідка:

Оселяючись із настанням Кримської війни у ​​Харкові, Айвазовський відтворював там не лише морські битви та бурхливі стихії, а й цілком мирні сцени з малоросійської природи.

Цінність досліджень Миколи Петровича полягає у докладних біографіях, а й у прагненні датувати кожну картину і відстежити її подальшу долю. І на сторінці 322 ми читаємо:

1855. Картини, що були на виставці І. А. X. у СПб.:

217. «Малоросійський степ» — чумаки, які під’їжджають до єврейської корчми (придбав наслідний цесаревич, згодом імператор Олександр Миколайович).

Нам, на жаль, невідома подальша доля вищезгаданої картини. Однак саме завдяки роботам Ф. І. Булгакова та М. П. Собко, незаслужено забутих після 1917 року, тепер ми точно знаємо, що численним українським пейзажам Айвазовського, що підкорюють своєю красою, дав початок саме Харків і чарівна природа Слобожанщини.

Нині ж проведемо маленький експеримент. Я впевнений, що більшість тих, хто читає ці рядки зараз, подивившись на прекрасну картину нижче, подумає, що й далі йтиметься про творчість великого мариніста.

Однак будуть неправі – автором картини «Після бурі» є зовсім інша людина. Хоча у манері художника, у способах зображення водної стихії, безперечно, проглядається вплив Айвазовського.

Кажуть, на старому ялтинському міському цвинтарі зберігся цікавий пам’ятник із написом:

Художник Алісов Михайло Олександрович. 5.01.1860 – 15.06.1933. Мариніст, найкращий учень Айвазовського. Від комунгоспу, 1960 р.

Інформації про нашого великого земляка дуже мало, не залишилося навіть його портрета.

Відомо лише, що народився Михайло Алісов у Харкові, навчався у приватній школі малювання та живопису М. Раєвської, потім — в Академії мистецтв (1887—1888 рр.) у Ю. Ю. Конюшини. Потім працював у Феодосії під керівництвом І. К. Айвазовського і був його учнем. 1900-го, 1902-го, 1903-го рр. персональні виставки М. А. Алісова проходили в Харкові. Причому на виставці, присвяченій 40-річчю художника, експонувалося 132 його картини.

У 1912 році в Ялті було випущено чудову серію листівок з роботами Михайла Алісова, що представляють різноманітні види кримської флори.

У 1914 р. Алісов був членом-керівником та експонентом Ялтинського художнього гуртка. Більшість картин його, на жаль, втрачено, ім’я ж з досі не ясних причин було віддано забуттю. Мало знайомий цей геніальний художник та мешканцям свого рідного міста.

Перші картини з краєвидами та гідний учень. Погодьтеся, чималі дари отримав Іван Костянтинович Айвазовський від Харкова. Однак скільки багато великих подій і людей зберігає минуле так трепетно улюбленого нами міста?

Впевнений, що все найцікавіше лише починається.