Продовжуємо нашу розповідь про архітектурні конкурси початку ХХ століття.

Минулої статті ми з вами дізналися історію особняка на вулиці Чернишевській, 20 і про те, яким він міг би бути.

Сьогоднішня розповідь буде про будівлю колишнього Купецького банку та готелю «Асторія». Більшості мешканців нашого міста цей будинок відомий як магазин «Мелодія» – місце більш ніж примітне.

Дана споруда була однією з перших будівель Харкова із залізобетонним каркасом. Однак мало хто знає, що цей будинок міг виглядати зовсім інакше.

На чергових 18 зборах Імператорського С.-Петербурзького товариства архітекторів 10 березня 1909 обговорювалася пропозиція правління Харківського міського купецького банку про оголошення конкурсу ескізів нового будинку цього самого банку.

Особливістю даної пропозиції було те, що харківські купці заздалегідь дали чіткі умови конкурсу, які зводилися, зокрема, до наступного:

Окрім приміщення для самого банку, будинок повинен включати:

― торгові приміщення на нижньому поверсі;
― торгові контори на 2-му та 3-му поверхах;
― мебльовані кімнати на 4-му та 5-му поверхах.

Загальна кубатура складає близько 3750 куб. сажень.
Масштаби: 1 для фасаду та розрізів, ½ для поверхів та 1/5 для генерального плану.
Премій призначалося всього 3: в 1.500, 750 і 500 руб., З правом придбання не премійованих проєктів по 500 руб.
Крайній термін подання проєктів – 15 травня.
На думку присутніх:

Щодо наведених умов було висловлено, що цей конкурс за розмірами масштабу для проєктів навряд чи можна підбивати під рубрику конкурсів ескізних проєктів; а в такому разі сума, призначена на премії, порівняно з вартістю споруди недостатня (0.73%). З цього приводу В. М. Андросов повторив побажання, що не раз вже їм виражалося, про встановлення певних норм розміру сум, що асигнуються на видачу, у відсотковому відношенні до вартості будівництва. Ті, хто поділяв думку про недостатність обсягу премій у разі пропонували просити замовника призначити 4-ю премію, у сумі 500 крб. Інші ж визнавали запропоновану винагороду цілком відповідальним умовам конкурсу, але знаходили недостатнім термін для роботи, який не дозволяє конкурентам належно обміркувати програму та отримати роз’яснення з боку журі; на їхню думку, слід дещо подовжити цей термін.

Було обрано журі, до складу якого увійшли: Ф. І. Лідваль, Б. І. Гіршович, Л. Н. Бенуа, З. Я. Леві та А. І. фон-Гоген та кандидати до них С. А. Бржозовський та П. Ф. Альошин, при секретарі С. П. Галензовському.

Вже 12 квітня 1909 року в № 15 журналу «Зодчий» було опубліковано найдокладніші умови конкурсу на складання ескізів кам’яної будівлі для Харківського міського купецького банку.

Крім технічних вимог, вказувалося, що:

Проєкт має бути представлений під девізом із додатком запечатаних девізних конвертів, що містять прізвище та адресу автора. У конкурсі беруть участь лише архітектори, які постійно проживають у Росії.

Термін подання проєктів в Імператорське С. – Петербурзьке Товариство Архітекторів (Мийка, 83) спливає 1 червня 1909 о 3 години дня.

Для іногородніх строком вважається час здачі пакета в поштову контору, причому допускається час пересилання не більше 7 днів, після закінчення яких приймання конкурсних робіт зовсім припиняється. Про висилку проєкту Суспільство має бути сповіщене телеграмою. На премії призначається сума 2750 рублів.

За відносно кращі проєкти будуть видані три премії.

Розмір першої – 1200 руб., Другої та третьої – на розсуд членів журі. Харківський міський купецький банк має право придбати подані проєкти (не премійовані) за ціною третьої премії за кожен. З премії, що видається, і сум за конкурсом утримується на користь Товариства Архітекторів з члена його 15%, а зі сторонньої особи 20%.

Премовані, а також придбані проєкти надходять у власність Харківського міського купецького банку. Інші проєкти мають бути взяті авторами у 3-місячний термін з дня присудження премії; не взяті у цей термін проєкти надходять у власність Товариства Архітекторів.

Ясна річ, що через значущість замовників, розміри премій та до дрібниць прописаних умов у зацікавлених людей виникло чимало питань. 21 із них разом із відповідями стали надбанням публіки завдяки розміщенню у № 17 та № 19 «Зодчого».

На загальних зборах 16 червня під головуванням П. Ю. Сюзора премії з конкурсу проєкту будівлі Харківського Міського Купецького банку нарешті були присуджені.

Загалом подали 21 проєкт, з яких 15 – місцевих та 6 – іногородніх.

Всі вони були розділені на 3 категорії:

1) Гідні премії та взагалі найкращі ― 3+1 поза конкурсом.
2) Задовільні ― 12.
3) Слабкі ― 5

Всім їхнім перевагам та недолікам журі було дано досить детальні відгуки.

— Першу премію (1400 рублів) було присуджено проєкту під девізом «Весна», автором якого був Леонід Романович Сологуб.

Члени журі вказували:

Проєкт “Весна”.

Угруповання мас у плані хороше і дає можливість у майбутньому зручно експлуатувати праву частину ділянки. Вбиральня при головному вестибюлі темна. Великий операційний зал і приміщення, що безпосередньо примикають до нього, скомпоновані добре. Але кожну комору та зал для закладу бажано було б помістити на другому поверсі замість третього, хоча цим автор досяг можливості зробити більш компактні загальні контури плану. Парадні сходи в лицьовому корпусі скомпоновані вдало, також — контори та мебльовані кімнати. Фасад, хоч строгий по деталях, але за загальною розбивкою трохи нудний. Перспектива вестибюля виконана художньо та стиль характерний для банку.

Друга премія (1200 рублів) присуджена була проєкту під девізом «Банк» — автори Н.В. Васильєв і О.І. Ржепішевський.

Проєкт під девізом «Банк». Загальний прийом плану гарний. Великий операційний зал і прилеглі до нього приміщення добре освітлені та вдало згруповані (бажано тільки сходи, що ведуть у верхні приміщення банку, продовжити донизу, що легко можна здійснити). Розташування сходів у лицьовому корпусі добре. Фасади цікаві та художньо виконані, хоча надто декоративні.

Найцікавіше тут те, що в 38 номері «Зодчого» було опубліковано не 1, а 2 варіанти головного фасаду будівлі цього проєкту.

Не менш цікавим був проєкт, який отримав третю премію (450 рублів) під назвою «Банчек» авторства Д.Д. Смирнова.

Проєкт “Банчек”.

Загальний прийом плану дуже цікавий і добре розроблений. Тип плану зручний для внутрішнього життя банку, де вдало розділені приміщення банку від приміщень для публіки. Приміщення клозетів у головному вестибюлі темні, хоч зручно розташовані. Операційний зал скомпонований широко та зручно, хоча дещо віддалений від головного входу. Також зручно розташовані приміщення, прилеглі до зали та ті, що знаходяться у верхніх поверхах, в які можна потрапляти, не проходячи операційного залу. Не зовсім парадним є сполучення головного входу з вестибюлем через вузький прохід, який бажано було б дещо розширити. До недоліків проєкту треба віднести надмірну кількість сходових клітин у головному лицьовому корпусі, притому в лицьовій частині, і недостатнє освітлення коридору в мебльованих кімнатах. Фасад як за композицією, так і за виконанням слабкий і не представляє жодних художніх переваг.

За ідеєю, мали будувати будівлю за проєктом, що посів перше місце. Проте правління Купецького банку на чолі з П. М. Акименком вирішило інакше. Увагу прагматичних харківських купців привернуло оригінальне конструктивне рішення із застосуванням залізобетонних збірних конструкцій системи «Геннебік», які дозволяли будувати більш економно у проєкті «Банк», авторами якого були М.В.Васильєв і А.І.Ржепішевський.

Будівництво велося з 1909 до 1913 року. Талановитий архітектор Олександр Іванович Ржепішевський надалі отримав чимало замовлень у Харкові. Прекрасними роботами цього архітектора жителі нашого міста милуються і до цього дня.

Проте, якби історія однієї «Мелодії» склалася інакше, архітектурний вигляд нашого міста був би дещо іншим…