Народна мудрість каже: “якщо перераховувати, де Харків був першим у масштабах Російської Імперії чи України – відвалиться язик і надірвуться голосові зв’язки”. Не знаю, як інші, але я, чесно кажучи, вже давно збився з рахунку. А ви?)

Проблема сучасного Харкова полягає у тому, що не треба вигадувати йому історію чи легенди. Адже достатньо подарувати своєму ніжно та трепетно улюбленому місту лише кілька годин щодня, працюючи над документами… Щоб зрештою зрозуміти, що Харків ми зовсім не знаємо…

Харків’яни подібні до злого дракона, що сидить на незліченних скарбах (унікальні досягнення, факти), але посилено приховує їх у надрах своєї гори та вперто не бажає ними ділиться з навколишнім світом…

Ну, а тепер по суті. У 1817 році в найкращому місті планети Земля професор Імператорського Університету – Федір Васильович Пільгер видає журнал. Своє дітище німець за національністю Пільгер назвав “Український домовод”. Після виходу 2 номерів урядова цензура радісно прикрила журнал. Бо дуже вже їх засмутила критика на адресу можновладців та їх “діяльності”. Начебто б ситуація цілком звичайна для того часу, якби не одне важливе «але»…

Річ у тому, що журнал “Український домовод”, що видавався в Харкові, був першим ветеринарним журналом у всій величезній Російській Імперії.

Ну а сам професор Пільгер прославився у Харкові не лише своїм журналом, а й веселими витівками.