Харківський технологічний інститут (зараз НТУ “ХПІ”) – це наш маленький Гарвард. Звичайно, не в плані світових успіхів та авторитету, але в плані загальної атмосфери навчального містечка, яке створюють цегляні будинки, алеї та сквери. Ми можемо спокійно водити на територію ХПІ туристів, але об’єкт практично не значиться в путівниках. До того ж його територія поступово покращується – нещодавно на частині доріжок тут поклали новий асфальт, також з’являються нові корпуси, скульптури та експонати.

До речі, один із засновників та перший ректор Харківського технологічного інституту Віктор Львович Кирпічов у 1893 році відвідав США для участі у Всесвітній виставці в Чикаго, там же він вивчав систему американської інженерної освіти.

Головний корпус був побудований у 1875 – 1877 роках за проєктом архітектора Р. Генріхсена.

Роман Генріхсен проектував весь первісний комплекс будівель інституту.

14-поверховий корпус У-1 був побудований у 1976-1977 роках. за проєктом архітекторів І. Овсяннікова, В. Лівшиця, інженерів Є. Трошкіна та М. Резніка.

Колись газовий завод (1877, арх. Генріхсен).

Корпус сучасної бібліотеки, відкритий у 2014 році.

Кафедра турбінобудування була створена у 1930 році, вона забезпечувала кадрами Харківський турбінний завод.

Схематична модель показує пристрій паровозного котла. Кафедра паровозобудування була створена у 1893 році, перейменована на кафедру локомотивобудування у 1956 році.

Пам’ятник першому інженеру з фігурами першого випускника та його викладача з’явився на головній алеї ХПІ у 2015 році. На пам’ятнику також можна побачити барельєфи з технічними досягненнями, над якими працювали випускники «ХПІ» — від паровоза до ракетно-космічного комплексу Енергія-Буран. Автор скульптури – Сейфаддін Гурбанов

Мітка-нівелювання 1929 р.

Історичні фото будівель можна переглянути тут.