Харків – усюди. Достатньо просто поглянути на всі боки, щоб у цьому переконатися, і необов’язково при цьому бути в Харкові. Це не лише топоніми, а й будинки, збудовані чи прикрашені харківцями. Нещодавно ми згадували про «Бекетівський Київ», згадували і про чудових панно Миколу Каразіна у приміщеннях Одеської біржі (філармонії).

Тепер погляньмо на Дніпро. Наприклад, у центральній частині міста на вулиці Воскресенській (що спочатку мала назву Клубної), зовсім поруч один від одного розташовані будинки, збудовані харківськими архітекторами, Олександром Гінзбургом і Віктором Естровичем.

Будинок за адресою вул. Воскресенська, 6 – справжній шедевр у стилі конструктивістського модерну, виконаний за проєктом Олександра Гінзбурга у 1912-1913 р.

Спочатку це був театр-клуб Громадських зборів, після революції у будівлі відкрили клуб залізничників, потім – драматичний театр, ТЮГ, з 2001 р. у театрі-клубі розташовується Дніпровська обласна філармонія.

Будівля значно випередила свій час – у його рисах вгадуються нотки конструктивізму, що зароджується, або навіть у чомусь – ар-деко…

На даху будівлі після відкриття збиралися зробити ковзанку, але ця ідея не була реалізована.

Основний зал театра-клубу було розраховано на 1400 осіб.

Трохи вище, на перехресті вулиці Воскресенської з проспектом Дмитра Яворницького розташована будівля відділення Національного Банку України. Його адреса – вул. Воскресенська, 13.

Воно було збудовано за проєктом іншого талановитого харківського архітектора, Віктора Естровича, у 1910-1912 роках.

Цей будинок зберіг свій початковий банківський профіль роботи та деталі інтер’єрів – до 1917 р. тут розташовувався філія Санкт-Петербурзького комерційного банку.

До речі, у конкурсі на будівництво банку Естрович взагалі не брав участі, а виграв його проєкт польських архітекторів Г. Гіршенберга та М. Файна.

Третє місце у конкурсі посів проєкт не менш відомих мешканцям Харкова архітекторів Ржепішевського та Васильєва, які будували у ці ж роки будівлю купецького банку та готелю «Асторія» на Павлівській пл.

Проте Санкт-Петербурзький комерційний банк вибрав саме проєкт Віктора Естровича і він, по суті, став для нього «путівкою в життя».

З 1921 р. у будівлі знаходився Держбанк, з 1991 р. – філія Нацбанку України.

На фасаді досі можна побачити герби Санкт-Петербурга.

До речі, варто зауважити, що і Харківська філія Санкт-Петербурзького комерційного банку також зберегла свої інтер’єри, оскільки не змінювала початкового банківського профілю з моменту будівництва. Нині це Ощадбанк, будівля була збудована за проєктом арх. В. Величко у 1913 р. та добре гармонує з бекетівською забудовою на пл. Конституції.