Харківські консульства або маленькі нотатки про велику дипломатію. Персія та Франція

11.07.2015 /

Наше кохане з вами місто споконвіку було багато національним. Торгово-промисловий потенціал Харкова завжди приваблював громадян інших держав та їхній капітал. Проте сама тема іноземних консульств у дореволюційному Харкові й досі не розкрита. То скільки ж було консульств і які вони мали особливості? На ці та інші питання ми спробуємо знайти відповіді у цих невеликих нотатках.

19030_1606467639570574_8413356663678320543_n

Загалом у період із 1893 по 1917 рік у нашому місті існувало 7 іноземних консульств. Найстарішим у нашому місті було Перське генеральне консульство, засноване 1893 року. Генеральним консулом Шаха Перського протягом 24 років був громадянин міста Харкова Григорій Ісаакович Рубінштейн. У штаті консульства перебував секретар та лікар.

У 1893 р. секретарем консульства був австрійський підданий Емануїл Максимович Рехенберг. Під будівлю консульства практичний Григорій Ісаакович люб’язно надавав будинки, якими володів. У 1909 році через це стався дуже примітний казус.

У його будинку за адресою Сумська, 31 було 2 консульства з усіма своїми співробітниками:

1) Перське генеральне консульство;
2) Французьке віцеконсульство.

11705127_1606467642903907_5977235066149245439_n

Через 9 років після появи у нашому місті Перського консульства у Харкові з’являється французьке віцеконсульство. Першим віцеконсулом Франції у Харкові у 1901 році став Лаволле Стефен.

Проте 1902 року Французького консула у нашому місті не було. Був лише тимчасовий керівник віцеконсульством Кальвієр Петро та довірений віцеконсула Жиродру Рауль.

У період з 1903 по 1917 рік у нашому місті було 4 віцеконсули:

  • З 1903 по 1904 Жиродру Рауль (французький громадянин).
  • З 1905 по 1910 р. Рабю Людвіг Лорантьович (французький громадянин).
  • З 1911 по 1913 р. Марінасс Каваласс.
  • У 1914 тимчасово виконував обов’язки віце-Ебер Георг Лаврентійович.
  • З 1915 по 1917 р. Піжоно Георгій.

Повноваження Віцеконсулів Франції у Харкові поширювалися і на інші губернії.
Так, у газетах 1911 року можна знайти таке:

Указом Сенату повідомлено м. харківському губернатору, що Государ Імператор Найвище наказав зволити:

визнавати французького громадянина Марінасса-Каваласса французьким штатним консулом для губерній: Воронезької, Катеринославської, Курської, Харківської та області війська Донського, з перебуванням у м. Харкові. Сенат пропонує надавати пану Маринассу-Кавалассу законну допомогу та правосуддя, у разі потреби та справедливих вимог.

У силу зовсім неясних поки що причин французькі дипломати часто змінювали адресу консульства, переїжджаючи з місця на місце. Однак найбільш примітним у цій історії є те, що нерідко протягом кількох років будівлею консульства були готелі міста Харкова.

Далі буде…