3 червня 1907 року II Дума була достроково розпущена. Відбувся так званий «Третьочервневий переворот». Його своєрідним результатом стало реформування виборчої системи як такої. За новим «Положення про вибори до Державної Думи» вибори були такими:
- непрямі;
- не передбачали рівного представництва;
- повинні були проходити куріальною системою. Основними куріями були:
а) волосна (тобто селянська);
б) землевласницька;
в) 1-а міська (вищий виборчий ценз);
г) 2-а міська (нижчий виборчий ценз);
ґ) робоча.
Крім того, в окремих районах виділялися козацькі курії, а також курії російських і неросійських виборців. Усередині курій також не існувало норм представництва (стандартної кількості виборців на одного депутата), і кількість депутатів від місцевостей та курій визначалася лише розкладом, що додавався до Положення. Виборче право мали в повному обсязі жителі імперії. Щоб мати виборче право, необхідно було мінімум за рік до виборів відповідати спеціальним критеріям.
Результатом цього заплутаного законодавства було винятково непропорційне представництво. Складні ж правила виборів безсистемно ділили населення за цензовою, релігійною та національною ознакою в різних місцевостях.
Хто ж представляв у ній Харків та Харківську губернію? Попри реформу виборів представників як було, так і залишилося 11. Однак серед них є по-справжньому значущі постаті, тому знайомтеся…
Антонов Микола Іванович.
Народився 1859 р. Октябрист.
Начальник 1-го кримінального відділу департаменту міністерства юстиції. Закінчив юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету. Служив протягом 25 років в судовому відомстві. Губернський голосний та почесний мировий суддя. Землевласник Ізюмського повіту. Товариш секретаря Держ. Думи 3-го скликання.
Неклюдов Петро Олексійович.
Народився 1867 р. Октябрист.
Уповноважений міністерства фінансів при донському земельному банку. Закінчив юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету з дипломом 1-го ступеня. Голосний вовчанського земства.
Князь Голіцин Олександр Дмитрович.
Народився 1874 р. Октябрист.
Церемоніймейстер найвищого двору. Голова Харківської губернської земської управи. Закінчив юридичний факультет харківського університету із дипломом першого ступеня. Був головою повітової земської управи та повітовим ватажком дворянства. Президент всеросійської виставки тваринництва у Харкові 1903 р. Голова правління російського товариства винокурів, уповноважений дворянської організації у російсько-японську війну на Далекому Сході.
В’язигін Андрій Сергійович.
Народився 1867 р. Правий.
Екстраординарний професор харківського університету на кафедрі загальної історії. Публіцист. Закінчив Харківський університет. Магістерська дисертація: «Нариси з історії папства у XI ст.» (1898). Його праці стосуються переважно особистості та епохи папи Григорія VII. Редактор журналу «Мирна Праця». Голова відділу російських зборів.
Матюнін Павло Гаврилович.
Народився 1852 р. Октябрист.
Присяжний повірений м. Суми. Закінчив Олександрівський ліцей. Служив у судовому відомстві у Петербурзькій губернії, мировим посередником у Подільській губернії та правителем канцелярії при подільському губернаторі Глінці до 1892 р.
Бантиш Василь Олександрович.
Народився 1848 р. Октябрист.
Інженер-хімік. Ізюмський ватажок дворянства. Середню освіту здобув за кордоном і закінчив ризький політехнікум. Займається сільським господарством. Був почесним мировим суддею, членом Катеринославської губернської управи та головою Ізюмської повітової управи. Землевласник Ізюмського повіту.
Захаршевич-Капустянський Юрій Костянтинович.
Народився 1861 р. Націоналіст.
Член харківської губернської земської управи. Закінчив сідлецьку гімназію. Служив корнетом у харківському уланському полку та земським начальником у Куп’янському повіті. Заступав місце голови губернської земської управи. Член губернської землевпорядної комісії.
Народився 1869 р. Октябрист.
Землевласник Сумського повіту. Закінчив фізико-математичний факультет з природничого відділу Санкт-Петербурзького університету зі срібною медаллю. Був залишений при університеті та готувався до кафедри з анатомії. Займається сільським господарством у своєму маєтку Біловоди.
Леус Никифор Кіндратович.
Народився 1850 р. Жовтневий.
Селянин села Ново-Грякова, Гряківської волості, Валківського повіту. Навчався у початковій школі. Служив унтерофіцером у корпусі жандармів. 13 років перебуває волосним старшиною.
Станіславський Олексій Маркіанович.
Народився 1865 р. Правий.
Протоієрей Богодухівського кафедрального собору. Закінчив духовну семінарію. Є благочинним 1-го округу, спостерігачем церковнопарафіяльних шкіл, депутатом від духовенства на земських зборах та міської думи. Член училищної ради.
Шурканов Василь Єгорович.
Народився 1876 р. Соц-демократ.
Робітник. Закінчив початкову школу. З 15 років працює на фабриках. Останнім часом служив на Харківському паровозобудівному заводі.
Однак безперечною перевагою III Думи є те, що вона проіснувала весь відведений їй законом термін – п’ять років. Попри те, що складалася вона переважно з «правих сил», нова Дума так і не змогла подолати міжпартійні розбіжності, що негативно позначилося на підсумках її роботи, та на зміну їй прийшла 4-та Дума.