З метою стабілізації політичних обставин в умовах численних хвилювань та революційних виступів 17 жовтня 1905 року Російський Імператор Микола II приймає Високий Маніфест про вдосконалення державного порядку (так званий Жовтневий маніфест), розроблений переважно міністром внутрішніх справ А. Г. Булигіним. Історичним значенням цього маніфесту було те що він у доповненні з маніфестом 6 серпня 1905 «Про заснування Державної Думи» дозволив 11 грудня 1905 опублікувати закон про вибори. Було створено 135 виборчих округів, у яких здебільшого у лютому-березні 1906 р. пройшли вибори.
Дума першого скликання проіснувала 72 дні та провела лише одну сесію.
1906 року в Москві видавництвом «Відродження» було опубліковано книгу «Державна Дума першого скликання. Портрети, короткі біографії та характеристики депутатів» вартістю 1 рубль 25 копійок. Завдяки цій унікальній книзі ми з вами можемо зараз дізнатися і побачити хто саме представляв наш улюблений Харків у Російській Думі. Так що прошу уваги, знайомтеся – перші Харківські депутати)
Назаренко Дмитро Іларіонович.
Народився 1861 р. Трудовик.
Селянин сл. Біловодськ, Старобільського повіту. Закінчив 2-класне училище та вчит. сем. Довго служив на Кавказі лісничим та керівником маєтку. Конторник у фірмі “Спадкоємець І.Л. Серебрякова” (9 років) та керівник лісовою експлуатацією. Відомим став його вираз: – «Там, де закінчуються вимоги партії „Народної свободи“, починаються мої»
Лінтварьов Георгій Михайлович.
Народився 1865 р. Конституційний демократ.
Губернський голосний (вже три чотириріччя). Закінчив харківське реальне училище. На земській ниві відомий як затятий противник правих елементів. Жодна комісія не обходилася без його участі.
Делярю Михайло Данилович.
Народився 1867 р. Конституційний демократ.
Землевласник. Навчався у харківському реальному училищі. Закінчив технологічний Харківський інститут. З 1895 р. розпочав свою діяльність у земстві. Член харківської губернської управи та голосний вовчанського та Зміївського земства.
Ковалевський Максим Максимович.
Народився 1851 р. Демократ-реформатор.
Російський вчений. Закінчив Харківський університет. Навчався у Берліні, Парижі та Лондоні. Професор державного права в Московському університеті (1877-1887 рр.), але був видалений під час посилення реакції. Читав лекції у Стокгольмі та Оксфорді. Автор “Походження сучасної демократії”. Засновник та професор “вільного французького університету в Парижі для російської молоді”. Редактор газети “Країна” та лідер партії демократичних реформ.
Іваницький Федір Ігорович.
Народився 1861 р. Конституційний демократ.
Голова Зміївської повітової земської управи. Навчався у Харківській 3 гімназії та ветеринарному інституті. Під час студентських заворушень (1882-1883 рр.) був висланий до Полтави, а потім засланий до Акмолінської області. Член Зміївської земської управи (1893 р.) Член “союзу визволення”.
Фірсов Георгій Андрійович
Народився 1850 р. Помірний.
Харківський губернський ватажок дворянства. Закінчив юридичний факультет московського університету. Почесний мировий суддя (1876). Кілька разів був головою повітової земської управи.
Ковалевський Микола Миколайович.
Народився 1858 р. Конституційний демократ.
Відомий земський діяч. Закінчив Харківський університет. У губернському земстві був лідером опозиції. Автор проєкту про асигнування 200 тисяч рублів на народну освіту. Головноуповноважений земської організації у російсько-японську війну. Учасник депутації до Государя 6 червня 1906 р. в Царському Селі. Член “Союзу звільнення” та “союзу земських конституціоналістів”.
Діденко Борис Дмитрович.
Народився 1876 р. Соціал-демократ.
Селянин Курської губернії. Робітник. Машиніст харківського цукрового заводу. Навчався у народному училищі. З 15 років працював на механічних заводах. Підписав відоме звернення 14 робітників до всіх робітників Росії.
Гредескул Микола Андрійович
Народився 1864 р. Конституційний демократ.
Професор Харківського університету. Декан юридичного факультету. Закінчив гімназію та юридичний факультет Харківського університету. Був ув’язнений за наказом міністра Дурново та перед виборами засланий до Архангельської губернії, але після обрання випущений на волю. Редактор газети “Мир” (закрита). Другий товариш голови Державної думи.
Стрільців Гнат Андрійович.
Народився 1851 р. Конституційний демократ.
Селянин Куп’янського повіту. Самоучка. Брав участь у російсько-турецькій війні. Служив з виборів 10 років волосним старшиною та головою суду.
Оранський Йосип Олексійович.
Народився 1862 р. Трудовик.
Селянин Куп’янського повіту. Голова волосного суду (за обранням). Закінчив повітове училище та готувався стати сільським учителем, пройшовши курс вчителя семінарії. Склав екстерном іспит при уч. інституті. Займається підрядами.
Дума першого скликання проіснувала 72 дні та провела лише одну сесію.
8 липня 1906 р. виходить маніфест імператора Миколи II про розпуск Державної думи.
Виборні від населення, замість роботи будівництва законодавчого, ухилилися в область, що не належить їм, і звернулися до розслідування дій поставлених від Нас місцевої влади, до вказівок Нам на недосконалості Законів Основних, зміни яких можуть бути вжиті лише Нашою Монаршою волею, і до дій явно незаконних, як звернення від імені Думи до населення.
Збентежене ж таким безладдям селянство, не чекаючи законного поліпшення свого становища, перейшло у низці губерній до відкритого грабунку, розкрадання чужого майна, непокора закону і законній владі.
Але нехай пам’ятають Наші піддані, що тільки за повного порядку та спокою можливе міцне покращення народного побуту. Нехай буде відомо, що Ми не припустимо ніякого свавілля чи беззаконня і всією силою державної сили приведемо порушників закону до підпорядкування Нашій Царській волі. Закликаємо всіх благодумних російських людей об’єднатися задля підтримки законної влади та відновлення миру в нашій дорогій Вітчизні.
У маніфесті також було оголошено проведення нових виборів за тими самими правилами, що у I Державну думу. Тож 9 липня депутати, які прийшли на засідання, знайшли двері до Таврійського палацу замкненими та прибитий поруч на стовпі маніфест про розпуск думи.