Події, що відбулися у Харкові у листопаді далекого 1881 року стали фундаментом для сюжету багатьох літературних творів.
Відома актриса пристрасно закохується в офіцера. Спалахує роман. Але її обранець, що походив зі збіднілого дворянського роду, незабаром вирішує одружитися і шукає вигідну партію. Намагаючись уникнути душевних мук, актриса з головою занурюється в роботу.
Однак 4 (16) листопада 1881 року офіцер приходить разом зі своєю нареченою на спектакль, де грає його колишня кохана. Того дня вона виконувала головну роль у п’єсі О. Островського «Василиса Мелентьєва». Раптом у залі для глядачів вона побачила в ложі коханого з нареченою. В антракті актриса знаходить у вбиральні коробки сірників, відламує фосфорні головки, заливає їх чаєм і випиває цю суміш. Продзвенів дзвінок, актриса виходить на сцену і починає грати, але раптом смертельно блідне і падає непритомною. Завіса, спектакль, звісно, припинили. Лікарі нічого не змогли зробити. Акторка померла через шість днів у страшних муках. Їй тільки виповнилося 28 років.
Акторку звали Євлалія Павлівна Кадміна.
Як відомо, книжковий магнат Олексій Сергійович Суворін відкриває у 1885 році у нас у місті свій третій магазин (перший, до речі, книжковий супермаркет в Україні). Однак мало хто знає, що Олексій Сергійович, крім того, що був геніальним підприємцем, був ще успішним драматургом.
За сюжетом самогубства Кадміної були написані:
- У 1882 повість Івана Тургенєва «Після смерті» («Клара Міліч»)
- У 1884 оповідання Миколи Лєскова «Театральний характер».
- І, між іншим, у 1889 році перше надруковане оповідання юнкера Олександра Купріна «Останній дебют» у журналі «Російський сатиричний листок», за публікацію якого Купріна було відправлено на гауптвахту, оскільки юнкера не мали права друкувати свої твори без дозволу начальства.
Але найбільшим успіхом мала все ж таки драма написана Олексієм Сергійовичем Суворіним «Тетяна Рєпіна», видана в 1889 році. Причому успіх драми Суворіна був настільки приголомшливим, що А. П. Чехов, котрий дружив на той час із Суворіним, написав одноактне «продовження» «Тетяни Рєпіної» під тією самою назвою з тими самими персонажами. Суворін надрукував високо оцінену ним чеховську п’єсу у вигляді малотиражних окремих відбитків в друкарні «Нового часу» (повноцінна публікація та постановка за цензурними умовами були неможливі).
Проте найцікавіше тут у назві «Тетяна Рєпіна». Що хотів сказати цим Суворін? Натяк на те, що подія відбувалася саме в Харкові, з якою невід’ємно пов’язане ім’я великого художника Іллі Юхимовича Рєпіна? Розгадка цієї таємниці нам поки що не відома…
А прах самої Євлалії Павлівни Кадміної знаходиться на 13 міському цвинтарі, куди був перенесений у 1970 році з Іоанно-Усекновенського цвинтаря (нині Молодіжний Парк).
P.S.
Прискіпливий читач відразу помітить неточність. Адже на могилі вказана дата народження – 1858 рік. Однак, це помилка! Через те, що плита нашого часу. Що вдієш… І в ті часи були псевдоісторики Харкова)