У далекому 1901 року у місті Санкт-Петербурзі випустили розкішне відомче видання, що є великою рідкістю й у наші дні.
До свого сторічного ювілею Міністерство внутрішніх справ вирішило видати книгу, присвячену своїй діяльності.
Цей нарис про діяльність Міністерства внутрішніх справ за весь час свого існування було складено за задумом самого міністра внутрішніх справ Дмитра Сергійовича Синягіна. Матеріалом для створення книги послужили, головним чином, справжні справи, що зберігаються в архівах Міністерства внутрішніх справ, Департаменту поліції та ін., і, крім того, друковані праці та матеріали з періодики, що стосуються діяльності Міністерства. Портрети були виконані за оригіналами, що перебувають у залі Ради міністра внутрішніх справ, та за гравюрами з колекції П.Я. Дашкова. Геліогравюри для цього видання були виготовлені закладом Г. Бюксенштейна в Берліні, а цинкографічні кліше — найвідомішим закладом С. М. Прокудіна-Горського в Петербурзі. Це був не просто рапорт начальству про свої блискучі перемоги, а посібник для істориків, яким можна і потрібно було користуватися.
Розділ “Церковні споруди.” Храм Христа Спасителя та каплиця Спаса Нерукотворного поблизу станції Борки.
Розділ “Лікувальні заклади, урядові, міські та земські.” Місто Харків. Миколаївська міська лікарня. (216 ліжок).
Розділ “Лікувальні заклади, урядові, міські та земські.” Місто Харків. Будівля нової психіатричної лікарні при Харківській Губернській Земській Лікарні. Збудовано у 1898-1900 роках. (120 ліжок та 44 окремі кімнати для пансіонерів)
Розділ “Земські громадські споруди.” Місто Харків. Будівля земської управи. Споруджено в 1897-1899 році.
Розділ “Пам’ятники, реліквії та грамоти.” Обеліск поставлений на місці поселення, з якого виникло місто Харків (даний верстовий стовп знаходився на Павлівській площі)
Розділ “Міські громадські споруди.” Місто Харків. Міський ринок. Фруктовий ряд. Збудований у 1900 році.
Розділ “Міські громадські споруди.” Місто Харків. Міський ринок. Миколаївський ряд. Збудований у 1898-1899 роках.
Розділ “Міські громадські споруди.” Місто Харків. Будинок міського управління. Збудований у 1885 році.
Певна річ, що на свою історію міністерство грошей не пошкодувало, тому книгу супроводжують не лише чудові ілюстрації, а й блискуче зовнішнє оформлення.
Цілісношкіряні палітурки із золотим тисненням по верхніх кришках і корінцях, муарова дублюра, золототиснена підкрутка, потрійні тоновані обрізи та візерункові форзаци рослинного орнаменту – ось що являло собою це видання.
Основний том складався з 225 сторінок, 47 портретів та 52 ілюстрацій.
У першому ілюстрованому додатку на 160 сторінках містилися фотографії автографів, грамот, видів споруд та інше.
Друга ж програма була присвячена пошті та телеграфу в XIX столітті.
Зараз на антикварному ринку ціна на це видання в силу вищезгаданої ексклюзивності коливається від $10 до $15 тис. Однак усім тим, хто цікавиться історією нашого рідного міста, ця книга буде цікавою з інших причин.
Адже на сторінках додатка №1 можна знайти й фотографії Харкова з цікавими описами. Безумовно, не всі вони унікальні. Однак частина їх і до цього дня маловідома численним любителям Харківської старовини, які ревно шукають улюблене місто у книгах, де на обкладинці золотими літерами написано “Харків”, інтернет-сайтах, і, ясна річ, вікіпедії.