Будинок для Івана Бойка був збудований у 1912-1914 роках архітекторами С. Тимошенко, П. Ширшовим та П. Соколовим (за іншими даними – у 1911).

Сергій Тимошенко – один із “батьків” українського архітектурного модерну, він жив у цій будівлі з 1912 по 1919 роки.

Це був чудовий зразок українського модерну, який надбудували 1930 р., внаслідок чого було знищено вежу та характерний злам даху.

У 1920-1930-х роках під час житлового буму у Харкові аналогічними надбудовами було спрощено велику кількість будівель.

Розписи Самокиша були забілені, а картини Васильківського (варіант його “Козацької левади” та портрет Т. Шевченка) зовсім знищені.

До речі, роботи Самокиша та Васильківського в інтер’єрі будівлі Полтавського губернського земства – це вже реконструкція, бо їх було втрачено під час війни.

Так що під’їзд будинку, який знаходиться за адресою вул. Мироносицька, 44 – єдиний зразок монументальної роботи Самокиша, що хоч якось збереглася.

Цікаво, що при надбудові нові архітектори спробували частково зберегти форму вежі, продовживши її до даху, а також пустили по верхньому карнизу орнамент.

У самому під’їзді було збережено світлове вікно.

Розписи художника Миколи Самокиша в під’їзді все ще чекають на реставрацію…

Іван Бойко був одним з керівників цукрозаводчика Павла Харитоненка, він також закуповував для колекції мільйонера витвори мистецтва, тож багатьох художників знав особисто.

Будинок постраждав внаслідок російських ракетних ударів навесні 2022 р. і втратив частину скління.