Харків – місто контрастів.
По вулиці Чорноглазівській (колишня вул. Бажанова) стоять поруч два будинки, пам’ятки архітектури в стилі модерн.
Архітектор та дослідник харківської історії Олександр Лейбфрейд припускав, що автором обох був М. Є. Ройтенберг.
Проте, згідно з сучасними дослідженнями, Михайло Ройтенберг був лише інженером, який реалізовував проєкт Миколи Колодяжного у 1913 р., з яким у замовника виникли розбіжності
Замовником будівництва обох прибуткових будинків був магістр фармації, Лазар Розенфельд, який розбагатів на аптекарському бізнесі у 1900-х рр. (він орендував аптеку на розі Ветеринарної та Єпархіальної вулиці).
Лазар Розенфельд також з 1900-х рр. працював на кафедрі фізіологічної хімії Харківського університету, був доцентом Харківського медінституту, а з 1927 р. – професором кафедри біохімії Одеського медінституту, де пропрацював до 1948 р.
Дослідники стверджують, що Розенфельд ще в 1910-х рр. продав нерухомість, але залишився жити в одному з будинків як орендар (хоча родичі Розенфельда кажуть, що він сам віддав будинок радянській владі). Проживав у будинку також інженер Ройтенберг.
Але якщо будинок за адресою Чорноглазівська, 6 у середині 2010-х пережив ремонт фасаду, будинок №8 був відселений ще у 1980-х роках через поганий стан.
Згодом його дах обвалився і крізь порожні очниці його вікон було видно небо. Будинок був наче наповнений сонячним світлом, коли сонце світило наскрізь через відсутній дах у його вікна.
Наприкінці 1990-х та початку 2000-х рр. будинок намагалися реконструювати – за фасадом було зібрано новий металевий каркас, але в результаті будівництво було покинуто.
Балансоутримувачем будинку раніше вважався ліквідований у 2015 р. банк “Київ”.
Восени 2013 р. харківські чиновники збиралися ухвалити рішення про знесення будівлі після низки експертиз, але роботи з демонтажу будівлі так і не розпочалися.
На щастя, не розпочалися.
Наприкінці 2010-х рр. у будівлі з’явився новий власник і у 2019-2025 рр. були проведені роботи з її реконструкції компанією Alter Development.
Розглянемо деякі деталі цієї реконструкції – вона доволі унікальна в плані збереження уцілілих історичних деталей.
Оригінальна висота та поверховість будівлі залишилася без змін, але горищний поверх буде активно експлуатуватися. Тильна частина мансардного поверху стала плоскою. На фото нижче можна побачити силует старої стіни та частину нової стіни, зібраної, втім, з такої ж історичної цегли, яка активно використовувалася для реконструкції будівлі. На самому даху планується зробити відкритий майданчик для відпочинку.
Скульптури, барельєфи та маскарони будівлі відновлював відомий харківський скульптор Олександр Рідний.
У дворі будівлі було знайдено залізничний артефакт – вузькоколійний вагончик ПВ40 (48-051), що випускався Деміховським заводом з 1955 до кінця 1980-х (вироблено понад 7000 шт.) Такі вагони часто закінчували життя на Дитячих залізницях, а потім на будівництві. Але екземпляр на фото – не з Харківської дитячої залізниці, можливо, він працював на вузькоколійці при промисловому підприємстві.
Задня частина будівлі. Після реконструкції будинок стане офісним.
Офісною стане також колишня господарська 4-поверхова споруда у дворі, що входила до комплексу прибуткових будинків Розенфельда. Спочатку вона була 2-поверховою, але неодноразово надбудовувалась упродовж ХХ століття.
Забудовник зберіг оригінальну метлаську плитку на першому поверсі, а також уцілілі сходи.
Палітурка вікон також буде оригінальною, історичною – дуже рідкісний випадок для харківських реконструкцій.
Новий колір фасаду буде пастельним, середнім між світло-сірим та бежевим.
Будинок планували прийняти в експлуатацію влітку 2022 р., але ці плани були змінені у зв’язку з початком повномасштабного вторгнення Росії до України. Проте згодом роботи були продовжені, а реконструкція завершена у 2025 р. Цей випадок – рідкісний приклад, який показує, що за наявності ресурсів та бажання можна відродити будь-яку історичну будівлю у Харкові.
Будинок Розенфельда – це зразок пізнього харківського модерну з еклектичними нотами класицизму, популярного у Харкові 1910-х років. Будівля вирізняється стриманими прямими лініями, масивним рустуванням першого поверху, ампірними гірляндами та скульптурами янголят, а також виразними маскаронами, які вінчають пілястри на тлі античного фронтону. На них зображений бог Гермес – символ торгівлі й успіху.
