Харків – місто контрастів.
По вулиці Чорноглазівській (колишня вул. Бажанова) стоять поруч два будинки.
Архітектор та дослідник харківської історії Олександр Лейбфрейд припускав, що автором обох був М. Є. Ройтенберг.
Проте, згідно з сучасними дослідженнями, Михайло Ройтенберг був лише інженером, який реалізовував проэкт Миколи Колодяжного у 1913 р.
Замовником будівництва обох прибуткових будинків був магістр фармації Лазар Розенфельд.
Але якщо будинок за адресою Чорноглазівська, 6 нещодавно пережив ремонт фасаду, будинок №8 був відселений ще у 1980-х роках.
Згодом його дах обвалився і крізь порожні очниці його вікон було видно небо. Будинок був наче наповнений сонячним світлом, коли сонце світило через його вікна.
На рубежі 1990-х і 2000-х будинок намагалися реконструювати – за фасадом було зібрано новий металевий каркас, але в результаті будівництво було покинуто.
Балансоутримувачем будинку раніше вважався ліквідований у 2015 р. банк “Київ”.
Восени 2013 р. харківські чиновники збиралися ухвалити рішення про знесення будівлі після низки експертиз, але роботи з демонтажу будівлі так і не розпочиналися.
На щастя, не почалися.
Наприкінці 2010-х рр. у будівлі з’явився новий власник і у 2019 р. розпочалися роботи з її реконструкції компанією Alter Development.
Розглянемо деякі деталі цієї реконструкції – вона доволі унікальна в плані збереження уцілілих історичних деталей.
Оригінальна висота та поверховість будівлі залишилася без змін, але горищний поверх тепер активно експлуатуватиметься. Тильна частина мансардного поверху стала плоскою. На фото нижче можна побачити силует старої стіни та частину нової стіни, зібраної, втім, з такої ж історичної цегли, яка активно використовувалася для реконструкції будівлі. На самому даху планується зробити відкритий майданчик для відпочинку.
Скульптури, барельєфи та маскарони будівлі відновлював відомий харківський скульптор Олександр Рідний.
У дворі будівлі було знайдено залізничний артефакт – вузькоколійний вагончик ПВ40 (48-051), що випускався Деміховським заводом з 1955 до кінця 1980-х (вироблено понад 7000 шт.) Такі вагони часто закінчували життя на Дитячих залізницях, а потім на будівництві. Але екземпляр на фото – не з Харківської дитячої залізниці, можливо, він працював на вузькоколійці при промисловому підприємстві.
Задня частина будівлі. Після реконструкції будинок стане офісним.
Офісною стане також колишня господарська 4-поверхова споруда у дворі, що входила до комплексу прибуткових будинків Розенфельда. Спочатку вона була 2-поверховою, але неодноразово надбудовувалась упродовж ХХ століття.
Забудовник зберіг оригінальну метлаську плитку на першому поверсі, а також уцілілі сходи.
Палітурка вікон також буде оригінальною, історичною – дуже рідкісний випадок для харківських реконструкцій.
Новий колір фасаду буде пастельним, середнім між світло-сірим та бежевим.
Будинок планували прийняти в експлуатацію влітку 2022 р., але ці плани були змінені у зв’язку з початком повномасштабного вторгнення Росії до України. Проте згодом будівельні роботи було продовжено. Цей випадок – рідкісний приклад, який показує, що за наявності ресурсів та бажання можна відродити будь-яку історичну будівлю у Харкові.